Як вже повідомлялося, зареєстрований 2 лютого 2011 року законопроект №8053 пропонує закріпити право здійснювати експорт об’єктів державного цінового регулювання (соціально значимої с/г продукції) виключно «за сільськогосподарськими товаровиробниками у обсягах власного виробництва та Державним агентом із забезпечення експорту об’єктів державного цінового регулювання».

У законопроекті йдеться про експорт сільськогосподарських товарів, що є об'єктами державного цінового регулювання, перелік таких об'єктів є доволі широким:
пшениця (тверда та м'яка), суміші пшениці та жита, кукурудза, овес, соя, насіння соняшнику, насіння ріпаку, насіння льону, шишки хмелю, цукор (з буряків), житнє та пшеничне борошно, м'ясо тварин та птиці, сухе молоко, вершкове масло та соняшникова олія (Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 №1877-IV).

Згідно законопроекту, статус державного агента надає на конкурсній основі Кабінет міністрів - або державним підприємствам, або підприємствам, у статутному капіталі яких є частка держави.
Якщо законопроект набуде чинності, то щоб експортувати сільгосппродукцію приватні компанії матимуть два шляхи: або вносити зміни до статутного капіталу (шляхом продажу частки державі), або припинити операції з експорту соціально значимої с/г продукції.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій прокоментував можливі наслідки прийняття законопроекту №8053:

«Зміни, пропоновані законопроектом №8053 спрямовані на закріплення монопольного права на експорт сільськогосподарської продукції за державою.
Разом з тим, економічна теорія а також міжнародний досвід свідчать: подібна монополізація може мати нищівні наслідки для розвитку аграрного сектору.

Законопроект можна розглядати як логічне завершення вервечки подій, які сталися в аграрній галузі України впродовж останнього року.
Створення державної зернової корпорації, запровадження експортних квот для зернових та розподіл найбільшої частки квот під час другого етапу (1), запровадження вимоги реєструвати експортні контракти на державній аграрній біржі (2) завершуються зростанням адміністративного контролю та зменшенням конкуренції на ринку.

Занепокоєння уряду питаннями продовольчої безпеки є цілком зрозумілими, особливо в умовах теперішнього зростання світових та внутрішніх цін на продукти харчування.
Втім, реакція влади може мати позитивний результат лише в короткостроковій перспективі та здатна значно поглибити проблему у майбутньому.
Така державна монополія є одним з видів нетарифних бар'єрів у торгівлі, коли рішення про обсяги експорту та час доставки сільськогосподарської продукції приймає державний агент.
У порівнянні з приватними структурами державні агенти не мають швидкої реакції та достатнього досвіду, що разом призводить до зростання трансакційних витрат і може призвести до зменшення закупівельних цін - під час нижньої фази сезонного коливання.

Чистий економічний ефект від такої політики добре відомий і не допомагає забезпечити продовольчу безпеку.  Доведено, що обмеження експорту не стимулюють розвиток виробництва, а також знижують закупівельні ціни для виробників, тим самим сприяючи відтоку інвестицій з аграрної галузі.
Всупереч доволі поширеній думці, саме приватні інвестори залучають іноземні інвестиції, тим самим допомагаючи господарствам вирішити проблеми ліквідності під час жнив та посівної.

Тривалі прикладні дослідження на цю тему твердять: виробництво зростає чи падає прямо пропорційно до зміни цін.
Застосовуючи цей висновок до України можна стверджувати: зниження внутрішніх цін внаслідок запровадження експортних квот восени 2010 року на 16% (консервативна оцінка) за інших рівних умов знизить майбутні врожаї саме на таку величину. Це матиме значний негативний ефект на перспективи довгострокового розвитку сектору, підсилюючи тим проблеми недостатньої пропозиції та різкого зростання цін у майбутньому. Негативний ефект таких заходів особливо гостро відчувається у експортно-орієнтованих галузях - саме такою галуззю є сільське господарство України.

Також обмеження експорту може створювати додатковий інфляційний тиск у економіці в цілому, загострюючи проблему забезпечення продовольчої безпеки.
Оскільки експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості складає вагому частину сукупного експорту України (близько 14% у 2008 році), державна монополія за інших рівних умов погіршить стан поточного балансу - через падіння надходжень від експорту. Це означатиме збільшення попиту на іноземну валюту та послаблення гривні, через що імпортовані продукти харчування стануть дорожчими у гривні, підвищуючи тим рівень цін в економіці в цілому.

Зважаючи на значні негативні наслідки, багато країн світу відмовляються від державних монополій у торгівлі сільськогосподарською продукцією, використовуючи менш витратні для всієї економіки альтернативні заходи для підвищення продовольчої безпеки»

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Німецько-Український аграрний діалог

(1) Згідно з даними міністерства економічного розвитку та торгівлі, ТОВ «Хліб Інвестбуд» отримало право на експорт 221,3 тис. т з сукупно дозволеного обсягу експорту у 500 тис. т пшениці (понад 40%) під час другого раунду розподілу квот у січні 2011 року.

(2) Постанова кабінету Міністрів №1254 «Про деякі питання укладання та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів» від 13 грудня 2010 року.

Читата також:

Україну чекають нові правила зернового експорту?